Фото без опису

«Я вам кажу, що цей поет був геній»

26 січня, в Ланчинській міській бібліотеці для дорослих відбулася літературна година, присвячена 80-ій річниці з дня народження автора багатьох прозових та поетичних збірок, фольклорних записів, літературознавчих та краєзнавчих праць, розвідок, досліджень, книжок для дітей Степана Григоровича Пушика.

Прикарпаття пишається таким літературним феноменом, як Степан Пушик, який є Атлантом Івано-Франківщини. Про його творчу та наукову спадщину можна говорити нескінченно довго.

Крутою людиною був Степан Пушик, але бути творчою особистістю – це означає, що деколи треба комусь перейти дорогу, про когось слово різке сказати, комусь заперечити, відстояти свою думку. Неодноразово Степан Пушик звертається до політичних подій та становища України. Він не міг мовчати, через що часто мав неприємності, як він сам казав: «Найбільше через язик страждаю я на білім світі».

Своїми спогадами поділилися новелістка, просвітянка, членкиня спілки письменників України - Галина Христан та вчитель-філолог Ланчинського ліцею – Марія Іваночко. Чудове виконання пісні Оксаною Гасько «Співають гори» на слова Степана Пушика стало зворушливим доповненням та приємним подарунком для всіх. Декламування віршів поета лунало з вуст Дарини Петровської та Катерини Голіней..

Модератор заходу, провідний методист КЗК «Центр культури і дозвілля» Марія Попович розповіла про творчу спадщину неспокійного та бунтівного, але завжди чесного, правдивого і порядного чоловіка. Ознайомила з двотомною працею Степана Григоровича, як багаторічного збирача й дослідника фольклору – «Легенди та перекази», що побачила світ вже після його смерті.

Хотілось би побажати поетові слави, здоровʼя, многих літ – але уже 5 років минуло, як немає Степана Пушика серед нас. І ось наша літературна година – це спроба осягнути цю людину, нагадати собі його, доторкнутися до творчості.

Ми памʼятаємо Степана Пушика, його слово, його ПОЕЗІЮ.

«Найвища радість для поета –

Ім’я залишити своє»

Степан Пушик