Фото без опису

3 лютого 1864 року народився Володимир Іванович Самійленко – поет-лірик, сатирик, драматург і перекладач, перфектний філолог, земляк Івана Котляревського. Якийсь час перебував у гуртку “Літературна громада”, створеному Лесею Українкою. Зблизився з І. Франком, Л. Глібовим, Б. Грінченком, М. Коцюбинським.

До дня народження цього великого поета, у Ланчинській міській бібліотеці для дорослих провідний методист КЗК «Центр культури і дозвілля» Марія Попович підготувала виставку-портрет «Вірний син України».

«Від першого свого виступу на літературнім полі він послугується мовою чистою, ясною, наскрізь народною і при тім наскрізь інтелігентною. Він не украшує і не насилує її, вона ллється у нього як природне джерело. Він не афектує мужицького говору, не послугується для декорації стилю мужицькими приказками, а говорить попросту як інтелігент до інтелігента, певний, що засіб його рідної мови без ніяких натягань вистарчить йому до висловлення всіх ідей і всіх поривів душі.» – ось так згадував про Володимира Самійленка Іван Франко. І справді, попри важку долю Володимир Іванович залишив велику творчу спадщину, котра в себе включає ліричні і сатиричні вірші, переклади творів з зарубіжної класики. У багатьох своїх віршах Самійленко торкається традиційної теми ролі митця, мистецтва в суспільному житті, засуджує ура-патріотизм, самодержавство, продажність і графоманію.

Все, що він писав, присвячувалося рідній країні, яку поет любив святою й нездоланною любов’ю.