Забезпечення якості питної води

Вода в організмі людини - є життєвим важливим елементом, який покращує травлення, допомагає регулювати температуру тіла і контролювати власну вагу, очищає від шкідливих токсинів.

Також вода заряджає нас енергією, покращує стан шкіри, суглобів і м’язів, а в деяких випадках може використовуватися як засіб для лікування або профілактики певних захворювань. При цьому особливу цінність має чиста питна вода.

В наш час питання якості питної води не втратило актуальності

Вже давно вчені довели, що вода впливає на тривалість життя людини. Це не дивно, коли врахувати, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 90% людських хвороб спричинені вживанням неякісної води.

Якість води — поєднання хімічного і біологічного складу та фізичних властивостей води водного об'єкта, яке зумовлює її придатність для певних видів використання. Якість води належить до найважливіших характеристик водних ресурсів, що визначають можливість їх раціонального використання та охорони від забруднення та виснаження.

Головним критерієм безпеки питної води в епідемічному відношенні є повна відсутність у воді шкідливих мікроорганізмів – збудників захворювань.

Питна вода повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної призначеної для споживання людиною» ( ДСанПіН 2.2.4-171-10 ) і бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Значна кількість хвороб людини пов’язана з незадовільною якістю питної води і порушенням санітарно-гігієнічних норм водопостачання. Вживання недоброякісної питної води (2–2,5 л на добу однією людиною) суттєво погіршує здоров’я, зумовлюючи виникнення специфічних хвороб.

Для оцінки якості води в санітарній практиці користуються бактеріологічними показниками. Одним з показників бактеріального забруднення є кишкова паличка. Відомо, що кишкова паличка у порівнянні з іншими мікробами найбільш стійка у зовнішньому середовищі. Саме ця властивість кишкової палички використовується в якості санітарно-бактеріологічного показника забруднення води.

Водночас, коли йдеться про сільські території, здебільшого, забруднена нітратами та бактеріями вода — провина самих господарів. Передусім, нітрати є ознакою органічного забруднення водоносного горизонту — або використовують азотовмісні органічні добрива, або це є фекальне забруднення водоносного горизонту. Джерелом забруднення є вигрібні ями, негерметичні септики або ємності для збору рідких відходів, гноєсховища, місця утримання худоби тощо. Люди самі створили такі умови, адже це, як правило, приватна територія.

Не рекомендується облаштовувати колодязі в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами. Індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20 м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50 м від джерел можливого забруднення (вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, тваринницьких майданчиків). Не рідше 1 разу на рік необхідно проводити чистку колодязя від замулювання, намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплення та проведення дезінфекції.

Слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води – це проводити лабораторні дослідження в лабораторії Надвірнянського відділу ДУ «Івано – Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України». Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини. В зв’язку з цим рекомендуємо власникам колодязів проводити аналізи води щороку. Сюди входить, зокрема, загальний хімічний аналіз: РН, запах, забарвленість, окисність, хлориди, загальна жорсткість, аміак, сульфати, нітрати, нітрити, сухий залишок, каламутність, смак і залізо. Пріоритетом для покращення якості питної води є: оновлення та удосконалення систем водопостачання, упорядкування зон санітарної охорони джерел питного водопостачання на водозаборах, будівництво і реконструкція водоочисних систем з використанням нових технологій.

Власники та балансоутримувачі джерел централізованого водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль безпечності та якості питної води від місця водозабору до місця її споживання, відповідно до вимог санітарних норм. Колодязі загального користування обов'язково мають бути паспортизовані.