Фото без опису

У Сімейному кодексі України зазначено, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, за умови, що таке спілкування не шкодить нормальному розвиткові дитини.

 

Найпростішим варіантом визначення питання участі у вихованні дитини є досягнення домовленостей між батьком та матір’ю про місце, час і тривалість зустрічей, види спільного дозвілля. Вказана домовленість може бути досягнута усно, або закріплена письмово – шляхом укладення відповідного договору.

 

Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, закон пропонує два способи вирішення питання:

  1. через орган опіки та піклування;
  2. через суд.

 

Врегулювання спору про участь у вихованні дитини через орган опіки та піклування.

 

Батько або матір може подати заяву до місцевого органу опіки та піклування (служби у справах дітей), у якій просить визначити способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. До заяви необхідно додати копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (в разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини.

 

Після з’ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.

 

Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням виконавчого органу місцевої ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.

 

Важливо! Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

 

Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини.

 

До суду звертаються у випадку, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування або в інший спосіб чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.    

 

Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви та додатків до неї. Дану позовну заяву з додатками до неї слід подати до канцелярії суду за місцем реєстрації чи фактичним місцем проживанням дитини або направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

 

Під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

 

Суд може визначити такі способи участі одного з батьків у вихованні дитини:

  • періодичні чи систематичні побачення з можливим відвідуванням дитиною місця проживання одного з батьків;
  • можливість спільного відпочинку;
  • відвідування дитиною місця проживання батька і можливість залишатися із ночівлею без супроводу матері;
  • телефонна та електронна комунікація з дитиною.

 

Цей перелік не є вичерпним.

 

Під час вирішення такої справи, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, враховує особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини та стан її здоров’я. Безумовно, істотне значення у таких справах має стан психічного здоров’я кожного з батьків, факт зловживання алкогольними напоями або наркотичними речовинами.

 

Що робити, якщо рішення суду не виконується?

 

У випадку невиконання рішення суду про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні тим з батьків, з ким проживає дитина, інший з батьків має право звернутися з відповідним рішенням до державної виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження.

 

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення.

 

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 1700 гривень) та попереджає про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

 

 

 

 

Надвірнянське бюро правової допомоги

Івано-Франківського місцевого центру

з надання БВПД