Фото без опису

В четверту суботу листопада Україна у жалобі схиляє голову перед світлою пам’яттю українців – жертв Голодомору 1932-1933рр, що  назавжди увійшов в Світову історію як велика трагедія, наслідки якої затьмарили своєю жахливістю навіть воєнні лихоліття. Це не просто історична минувшина, а незагоєна духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь.

Сумні спогади про трагічні сторінки історії щемливо торкаються сердець кожного з нас. Сьогодні, на жаль, ми не можемо повернути час назад та виправити ті лихі події далеких 1932-1933 років. Та наш обов’язок – зробити все, аби зболена пам'ять про заморених голодом, розстріляних, закатованих була живою для нинішніх та прийдешніх поколінь, аби ніколи не допустити подібного на нашій українській землі та в світі, берегти мир і спокій, жити у злагоді і порозумінні.

Сьогодні ми маємо для себе чітко зрозуміти – головною, неперехідною цінністю для нас є власна держава. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали, є надійною гарантією того, що це ніколи не повториться.

Хай вшанування світлої пам’яті жертв Голодомору в Україні стане актом поминальним, актом покаяння і перестороги для громадян нашої держави, співвітчизників за кордоном, для всіх людей доброї волі і чистої совісті.

Ми схиляємо голови перед невинними жертвами того страшного часу. Але оселяємо в своїх душах не розпач, а гартуємо силу духу і, незважаючи на чужинські зазіхання, йдемо своїм шляхом до волі і мирного життя на власній землі.

Дорогі жителі  Ланчинської  громади!

Прошу Вас долучитися до вшанування жертв Голодоморів та політичних репресій. Вшануйте пам’ять усіх тих, хто загинув і страждав хвилиною мовчання та запаліть жалобну свічку у вікні своєї оселі.

Збережи пам'ять. Збережи правду.

Світла пам’ять безвинно загиблим!

 

 

З повагою

Селищний голова                                                                                           Надія ДАНИЛЮК