Який порядок отримання свідоцтва про право на спадщину?

Спадкоємець, на основі ст. 66 Закону України «Про нотаріат», має право отримати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцеві, який прийняв спадщину. Загальний термін на прийняття спадщини встановлений відповідно до вимог ст. 1270 Цивільного кодексу України у 6 місяців і розпочинається з дня відкриття спадщини. Після закінчення цього терміну у спадкоємця виникає право на отримання свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно згідно ст. 1298 Цивільного кодексу України видається після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які своєчасно прийняли спадщину (подача заяви про прийняття спадщини чи спільне сумісне проживання на момент смерті спадкодавця), жодними строками не обмежується, і звертатися за одержанням свідоцтва про право на спадщину можна будь-коли після закінчення шестимісячного строку.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину, на основі ч. 2 ст. 1269 ЦК України і п. п. 207, 208 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, спадкоємець зобов’язаний особисто подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, або відправити його поштою, попередньо засвідчивши справжність підпису на заяві в нотаріальному порядку. Спадкоємець, який не подав у встановлений термін заяву про прийняття спадщини, але фактично вступив в управління спадковим майном протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини, має право на основі ч. 3 ст. 1268 ЦК України подати заяву про прийняття спадщини після спливу зазначеного строку, і отримати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, зобов’язаний в межах встановленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяви про видачу йому свідоцтва про право на спадщину. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, відповідно до ч. 5 ст. 1269 ЦК України, може відкликати її в межах строку встановленого для прийняття спадщини. Не допускається прийняття заяв про прийняття спадщини, складених від імені спадкоємців їх представниками на основі довіреностей. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Необхідно мати на увазі, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, установлених ч. 2–4 ст. 1273 Цивільного кодексу України, тобто неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування

Нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину лише за місцем відкриття спадщини, на основі ст. 66 Закону України «Про нотаріат» і відповідно до вимог ст. 1221 ЦК України. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус повинен перевірити, чи правильно складений й посвідчений заповіт, чи відповідає він вимогам закону. У протилежному випадку нотаріус відмовляє у прийнятті заповіту і видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, адже, прийнявши спадщину в порядку, передбаченому ст. ст. 1268, 1270 ЦК України, він забезпечить своє право на отримання свідоцтва в майбутньому.

Надвірнянське бюро правової допомоги

Івано-Франківського місцевого центру

з надання БВПД