«Кожна фотографія – це мить, яка увійде в історію на роки»
Лiт обдмухавши пилинки,
Мов вернувши з небуття,
Вас дiстану на хвилинку,
Давнi клаптики життя.
З виникненням фотографії у людства з’явилась можливість зберегти важливі миттєвості свого розвитку. Зі старих фотографій ми пізнаємо культуру життя за тодішнім часом. Це фотолітопис нашого минулого, який показує відбиток дійсності. Іноді старі фотографії з’являються в полі зору як німі свідки минулого.
Любов Дутчак представила історико-архівну виставку фото «Історія рідного селища» і наголосила, що популярність ретросвітлин старого Ланчина сьогодні є величезною і цілком зрозумілою. Як виглядало наше селище століття тому, що змінилось, що відбувалось на улюблених і знайомих вуличках…- на ці, та багато інших запитань, ми шукаємо відповіді переглядаючи давні знимки.
Окрім старих фотографій селища, з неменшою цікавістю ми вдивляємось у постаті і обличчя людей… З плином часу змінюється не лише зовнішній вигляд, одяг, але, й щось невловиме у погляді, поставі, манерах та рухах Старі світлини досконало передають дух минулого, демонструють образ давнього Ланчина, який кожен з нас намагається уявити, живучи сьогодні.
Знов ж таки цікаві фотографії доносять певні аспекти побуту не лише 100 чи 50, а навіть 30 років назад. Тільки фотографія, що зафіксувала певний історичний момент, процес або подію може ілюструвати картини життя минулого, є неперевершеним історичним джерелом.
З відстані певного часового проміжку вона стає документом, який фіксує та допомагає зрозуміти чи пояснити суспільні явища та події.
Одне з головних завдань фотографії полягає у постійному повертанні до історії, а саме історія ланчинської фотографії, більше того – найбільш інтенсивний її період, залишається невідомим. Досі є більше питань, ніж відповідей…
Часто, вдивляючись у обличчя старих світлин, згадується вислів давньогрецького громадського діяча та полководця Перікла: “Держава це не міста, стіни та кораблі, держава це люди”
У кожної людини вдома є фотоальбом з пожовклими від часу старовинними фотографіями. Це не просто шматочки паперу - це пам'ять про нашу історію, про наших предків. Зберегти її, передати дітям та онукам - наш обов’язок.
Проєкт «Етнокав’ярня «Скарбниця ідей та традицій» виконується випускницями Академії Жіночого Лідерства, яка реалізується Українським Жіночим Фондом в партнерстві з Національним Демократичним Інститутом Міжнародних Відносин (NDI) в рамках програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)». Ланчинська селищна рада є партнером програми DOBRE, яка реалізується консорціумом організацій на чолі з організацією Всесвітні Громади (Global Communities) й фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
