Фото без опису

23 березня в Ланчинській міській бібліотеці для дорослих відбулося чергове засідання гуртка знавців традиційного одягу та предметів вжитку.  Любов Дутчак  представила присутнім презентацію «Народне вбрання гуцулів кінця XIX – 50-х років ХХ ст.», переглянувши яку присутні дізналися  багато  цікавого.

Фото без описуФото без опису  

Основним компонентом одягу гуцулів, як і у всіх слов’янських народів, була домоткана біла сорочка, яку виготовляли із конопляного або льняного полотна. Шили сорочки суцільними, а також з двох частин: верхньої і нижньої . На сорочку гуцули  одягали хутряну безрукавку («кептар», «цифрованєк»). Даний кожушок – високомистецький взірець вишивання шкіри, викроювався із двох овчин. Овець різали тоді, коли на них була коротка вовна. Чорна  та  бура  використовувалися  для  пошиву  простих,   з  рукавами  кожухів.

Шкіряну безрукавку оздоблювали шкіряною аплікацією з металічними пістонами, вишивкою, хутром із лисиці, різ­нокольоровими шовковими китицями, шкіряним переплетенням, ґудзиками. В деяких селах кептарики оздоблені сукняною стрічкою вишневого або бордового кольору. Взимку гуцули одягали кожух з рукавами, який у негоду носили шерстю назовні.

З головних уборів у гуцулів побутували капелюхи (крисаня, клебаня, піхлерка) чорного, сірого, зеленого кольорів із широкою стрічкою, яку прикрашали пір’ям сойки, павича (готура), квіткою едельвейса, шерстю дикого кабана. Були також і солом’яні капелюхи. Взимку носили шлики, виготовлені з овчини.

Фото без опису

Проте є низка відмінностей: так, чоловічому костюму характерні строгі геометричні орнаменти, які символізували мужність та сміливість, а український жіночий одяг прикрашався витонченими візерунками зі складним сплетінням ліній.  

Після перегляду презентації присутні жваво обговорювали побачене та ділилися спогадами про одяг своїх предків. А Ірина Сенчук похвалилася про збереження деяких елементів стародавнього одягу.

Про свій костюм гуцули говорять, що він підкреслює у чоловіків мужність, а в жінок – красу.

Проєкт «Етнокав’ярня «Скарбниця ідей та традицій» виконується випускницями Академії Жіночого Лідерства, яка реалізується Українським Жіночим Фондом в партнерстві з Національним Демократичним Інститутом Міжнародних Відносин (NDI) в рамках програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)». Ланчинська селищна рада є партнером програми DOBRE, яка реалізується консорціумом організацій на чолі з організацією Всесвітні Громади (Global Communities) й фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).