Вечорниці у світлиці
Вечорниці у світлиці
«Гей на наших вечорницях
Хто сумний – розвеселиться»
Ще століття тому в українських селах можна було побачити приклади давніх розваг сільської молоді: музика, вечорниці, досвітки, вечірки.
Найколоритнішою розвагою були вечорниці. Останні роки національний колорит все більше набуває популярності на святах – і це безперечно. Вся Європа захоплюється нашими неповторними стравами, традиціями, красою природи і дівочої вроди.
З метою відродження та збереження українських звичаїв і традицій, 22 листопада, у приміщенні Народного дому Ланчинської ОТГ лунали справжні українські вечорниці.
Весело та гучно, у святково прибраній залі, під акомпанемент народних інструментів розпочалось магічне дійство піснею «Ой зелене жито, зелене», яку виконали найдосвідченіші гості свята. Вони прийшли, щоб передати досвід молодому поколінню та розповісти, як то було гарно колись. Потім ведучі ознайомили всіх присутніх із різновидами українських вечорниць, серед яких і весільні і рекрутські, і Андріївські.
Найпотаємнішим моментом свята, була зустріч парубків і дівчат, голоси яких злилися воєдино у пісні «Ой на горі два дубки». Безперечно, їх зустріла господиня вечорниць. Вона всіх привітала та запросила до столу, на якому були і вареники смачненькі, огірочки зелененькі, пампушечки гаряченькі та багато ароматних страв, які приготували самі дівчата – майбутні господині. З піснями і сміхом, під оповідки різних бувальщин та небилиць забавлялася молодь. Далі всі дружно ринули в танець «Коломийка». До них приєдналися гості українські й американські. Найбільш зворушливим був майстер-клас виконання танцю «Коломийка» від подружжя Цицанюків. Також до танців доєдналися чарівні дітки з Середнього Майдану, які продовжили свято виконанням вальсу.
Також своїми чарівними голосами порадували вчителі музичної школи із піснями «Чорна рілля ізорана», «Світи місяченьку».
Дуже гарну народну музику подарували учасники оркестру народних інструментів «Гуцульщина» та пісня «Як поїхав мій миленький» під акомпанемент бандури.
А наші парубки далі танцювали, збавляючись, гучно співали українських народних пісень: «Ой, смереко», «Чорні очка, як терен», «Раз я сиділа біля віконця», «А калина – не верба», «Ніч яка місячна».
Але які ж вечорниці без ворожінь? Фрагменти Андріївських вечорниць продемонструвала Іваночко Євгенія, серед яких такі: ворожіння з варениками, на взутті, з калитою та іменами.
Дуже весело, цікаво і просто захоплююче проходили ворожіння, у яких брали участь всі охочі юнаки та дівчата, а також неодружені гості із залу.
Вечорниці пройшли у дуже теплій та зворушливій атмосфері. Всі мали змогу поринути у минуле нашого народу, пов’язане з традиціями. Тому головним завданням для всіх нас є те, щоб ці традиції не забувалися а примножувалися та продовжувалися. Тож бережіть цю прекрасну, багату скарбницю: в ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня.
Свято підготували та провели: Попович Марія – завідувач Ланчинської міської бібліотеки для дорослих та Іваночко Леся – педагог Ланчинського ліцею ім. Юрія Шкрумеляка.
