Фото без опису

 

Ланчин був потужним центром солеваріння. За даними «реєстру покутських бань» від 9 жовтня 1728 року в Ланчині нараховувалося 20 черенів, за якими Ланчин посідає III місце пропустивши перед собою Делятин із 32 та Уторопи з 22 черенами. Найбільшого розвитку Ланчинська солеварня зазнає з встановленням Австрійської влади. Новий уряд один із перших своїх заходів заповзявся монополізувати солеварні промисли. На цей час в 1773 році Ланчинська солеварня виробляла 878 тонн вареної солі припустивши перед собою Делятин та Стопчатів. Не дивлячись на це в кінці 18 ст. ланчинську солеварню закривають. Щоправда з початку 19 ст. ланчинська сіль стає потрібної для австрійської держави і саліна запрацювала. В 1807 році тут виварили 2405 тонн солі. В 1862 році ланчинською солеварнею керував Йозеф Хаас.

В 1877 р тут працювало 50 осіб , а для виробництва солі було використано 8462 м куб дров, 106 м. куб дуба, 524 м. куб бука, 6186 м. куб берези, вільхи та ялиці, 1646 м. куб вільхи та осики .

На початку ХХ ст.. солеварний центр розташовувався навколо одного шибу, що мав глибину 52 м В 1900 році з нього було видобуто 148698 г.л солянки З неї було виварено 4643 тонн солі , затративши для цього 9128 м. куб дров. Соровиця трубами перекачувалася до склянкових збірників. В ці резервуари поміщалося 190000 літрів соровиці. В цьому році на солеварні працювало 65 осіб, котрі заробили 53048 корон.

В кінці 19 ст. проводиться модернізація солеварні . На відстані 40 м на північний схід від шибу № 1 був викопаний ще один шиб. Це відбулося в 1901 році. А за аналізом щорічних показників вивареної солі в 1899 році.

Видуботок солі у тоннах по роках:

1913р.- 4460т.

1926р.-4548т.

1927р-5613т.

1928р.-5743т.

1929р.- 5921т.

1930р.- 4847т.

1931р.- 4252т.

1934р.- 1512т.

1935р.- 1450т.