Минають десятиліття, а чорнобильська трагедія хвилює  душі людей – і тих, кого зачепила своїм недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від покривдженої землі. Велике  лихо спіткало нашу землю того далекого 1986 року. До цієї дати в Ланчинському ліцею відбувся масовий захід. 

     Це своєрідна данина пам’яті, скорботи і шани героям страшних випробувань, тим, кому довелося стати в ряди учасників аварії на Чорнобильській АЕС, рятувати життя і  здоров’я    потерпілих.

      Ми має знати та пам’ятати про ті жахливі часи і наслідки, про ту ціну, яку довелося заплатити за день сьогоднішній, про долі сотень тисяч відомих та безіменних приборкувачів оскаженілого «мирного атому» та його жертв.

    Шануймо усіх тих, котрі, не вагаючись, віддали своє життя і здоров’я в ім’я життя і майбутнього мільйонів людей в Україні та за її межами, тих, які стояли щитом між Чорнобилем та Україною.

     Пам’ять не має строку давності. У наших серцях, у серцях прийдешніх поколінь житимуть імена тих, хто собою захистив світ від  атомного  лиха.