Аскаридоз

Фото без опису

Аскаридоз — це паразитарне захворювання, що викликається круглими хробаками-аскаридами.

Ці гельмінти локалізуються у нижньому відділі тонкої кишки людини, де живуть 12–15 місяців, а після загибелі виводяться назовні разом із калом.

Яйця гельмінтів швидко гинуть під час високих температур. У місцевостях із помірним кліматом яйця аскарид зберігаються у ґрунті до 7-10 років.

Аскаридоз діагностують майже по всій земній кулі.

Механізм зараження — фекально-оральний. Разом із випорожненнями заражених людей, яйця аскариди потрапляють у навколишнє середовище (ґрунт, воду), де протягом двох-восьми тижнів дозрівають.

Джерелом інвазії є хвора людина.

Фактори передавання:

овочі, ягоди і фрукти, забруднені дозрілими яйцями аскарид, які були вирощені на забрудненому ґрунті.
некип’ячена вода.

Частим фактором передачі аскаридозу є брудні руки. Яйця паразитів можуть опинитися на шкірі після контакту із забрудненим ґрунтом або зараженими тваринами. Доторкнувшись немитими руками до рота чи їжі, людина переносить яйця глистів у травний тракт.

Аскаридоз не передається від людини до людини.

Інкубаційний період аскаридозу триває в середньому від одного тижня (для легеневих симптомів) до одного місяця (для симптомів з ділянки кишківника). З яєць, які потрапили до кишківника, розвиваються личинки. Останні проникають у кровотік та протягом тижня потрапляють у легені, викликаючи кашель. Людина відкашлює личинки і разом із мокротинням заковтує їх знову. Вони потрапляють у кишківник, приблизно за 20-30 днів перетворюються на дорослих особин і починають відкладати яйця. На цьому етапі зазвичай з'являються виражені ознаки кишкового аскаридозу.

Аскаридоз у дітей

Поширеність аскаридозу найбільш висока серед дітей віком від 2 до 10 років і знижується у старших вікових групах. Діти в процесі гри найчастіше контактують із забрудненим ґрунтом і не завжди дотримуються правил гігієни, що збільшує ризик зараження. Часті ознаки аскаридозу у дитини:

кашель, що не піддається лікуванню ;
відсутність апетиту;
біль у животі;
нудота та блювання;
дефіцит ваги;
шкірні висипання;
слабкість та втома.

Як діагностують аскаридоз?

Найбільш поширеним аналізом на аскаридоз у дітей та дорослих є мікроскопічне дослідження калу.

Як здати кал на аскариди?

На консультації інфекціоніста за один-два тижні до дослідження необхідно повідомити про прийом препаратів, здатних вплинути на результат (антибіотиків, ферментів, антипаразитарних або протидіарейних засобів). Можливо, доведеться відкласти дослідження на виявлення гельмінтів до завершення курсу терапії чи тимчасово зробити паузу у прийомі ліків.

Збирати кал рекомендується у спеціальний стерильний контейнер, який можна придбати в аптеці. До ємності повинна додаватись ложечка (шпатель) для забору біоматеріалу. Правила збору калу для аналізу на аскариди:

Перед дефекацією спорожніть сечовий міхур, щоб уникнути попадання урини в ємність із зразком.
Виконайте дефекацію до попередньо простерилізованого судна.
За допомогою шпателя помістіть у стерильний контейнер невеликі порції калу (приблизно одну-дві чайні ложки), взяті з п’ятьох різних ділянок випорожнень.
Щільно закрийте контейнер кришкою і відвезіть до лабораторії протягом однієї-двох годин.

Один негативний результат не дає стовідсоткової гарантії відсутності аскаридозу у людини. Під час збору калу в кишківнику могли бути присутніми тільки самці або незрілі особини, які не відкладають яйця. Також забір біоматеріалу міг проводитись у період, коли самки тимчасово не виробляють кладку яєць. Тому лікар може рекомендувати ще кілька разів повторити дослідження з інтервалом у два-п’ять днів.

Біоматеріал для виявлення аскарид чи інших гельмінтів можна здати в мікробіологічну лабораторію Надвірнянського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ», де працюють висококваліфіковані лаборанти з великим досвідом роботи. Прийом аналізів проводиться в робочі дні з 8 до 12 години за адресою м.Надвірна майдан Шевченка,19.