Фото без опису

Мово моя українська!

Мова — то душа народна!

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

кохана, материнська мова!

/ Д. Білоус /

Рідна мова... Вона така неповторна, мелодійна і співуча, бо ввібрала в себе гомін дібров і луків, полів і лісів, духмяний, п'янкий запах рідної землі. У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова — це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі. Ще в дитинстві рідна мова допомагає нам пізнавати життя, відкривати для себе великий і чарівний світ. Без мови не може існувати і розвиватися суспільство, бо вона допомагає людям обмінюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозуміння, створювати духовні цінності.

Слово надто багато важить в житті. Воно може впливати на долю. Воно вмить змінює настрій, робить людину щасливою або розгубленою. Прикро, коли чуєш, як часом, люди спотворюють нашу мову такими словами, яких не знайдеш у жодному із словників. Чи то нехтуючи, чи то не знаючи мови. Слушно згадати слова М. Рильського:

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно.

Політь бур'ян. Чистіша від сльози вона хай буде!

21 лютого, в Міжнародний день рідної мови провідний методист КЗК Марія Попович оформила книжкову виставку «Мова – жива душа народу» та долучилася до літературної акварелі, що проходила в ліцеї. Відбулася інтелектуальна гра «Хто зверху». Ліцеїсти поділені на дві команди: команда дівчат і команда хлопців. Переможці відзначалися за підсумками боротьби у раундах.

Отже, без рідної мови ніяк не можна! Бережімо цей найцінніший скарб, що отримано з молоком матері та вписано у нашу ДНК, щоб передати його у спадок майбутнім поколінням. Ми можемо вивчати сотні інших мов, але рідна мова завжди буде в душі й серці кожного з нас.