В цьому році одне з найсвятіших свят – День Матері в Україні припадає на 14 травня.

Багато хто може сказати, що на даний час не до святкувань. Але це не так. Адже, як ніколи цей день потребує відзначення.

Провідний бібліотекар Любов Дутчак Ланчинська міська бібліотека для дорослих провела онлайн літературно-музичне свято «Благослови, берегине-мати!»

Сьогоднішні матері у важкий для України час заслуговують на повагу та пошанування. Провідний методист КЗК Марія Попович розповіла, що кожен із нас у певний момент свого життя задумувався над високим почуттям любові до матері та намагався усвідомити ким для нього є мама, намагався зрозуміти, які ж світочі ховаються під маскою цієї великої постаті, та яку роль вона відіграє в житті кожного з нас. Мама – єдина в світі людина, чиє життя до останнього подиху присвячене дітям. Про єдину і неповторну в цілому світі маму заспівали пісню «Мамо моя!» викладачі дитячої музичної школи: Ірина Яремин, Світлана Небелюк, Галина Ткачук та Олена Попадюк.

Материнське серце переживає наші злети і падіння гостріше, ніж свої власні. Допоки ми любимо і бережемо своїх матерів – все буде добре: і вдома, і в Україні!

Мамині очі… Скільки воїнів мріє побачити їх, коли вони воюють за Україну. А мамина молитва… Молитва за своїх синів, усіх воїнів-визволителів, не припиняється.

Мама Героя і є справжній Герой з великої літери. Без мами не було б і самого воїна, не було б його сильного характеру, сили волі і духу, не було б сформовано моральних і духовних цінностей.Саме на тендітні плечі матерів ліг важкий тягар очікування та переживання, але саме завдяки вірі і підтримці українських жінок-матерів, наші мужні захисники вистоять і переможуть. Свій вірш «Молитва» вчитель та член літературної студії «Бистрінь» Ганна Дем’янчук присвятила саме таким матерям. Провідний бібліотекар Любов Дутчак продекламувала вірш Іванни Долі «Поклін матерям».

Тож, низький уклін Вам, шановні матері!

Благословляєм це величне і ніжне ім’я – Ненька, Мати, Мадонна!

Бажаємо всім миру, міцного здоров’я, родинної злагоди і достатку, а тим, чиї сини воюють дочекатися їх живими і неушкодженими.

І хай збувається мрія Шевченка про ті часи, коли:

Врага не буде супостата,

А буде син і буде мати,

І будуть люди на землі.