Фото без опису

На Чорнобиль журавлі летіли,

З вирію вертались навесні.

Як сніжниця, попелище біле

Розвівалось в рідній стороні.

Там згоріли гнізда і гніздечка,

Поржавіла хвоя і трава,

Журавлина крихітна вервечка

Напиналась, наче тятива. (Д. Павличко).

Чорнобиль - Це слово стало символом печалі й скорботи, символом трагедії, що сталася 26 квітня 1986 року.

26 квітня 1986 року. Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.

І ось сталося непоправне і вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів українців. Аварія на ЧАЕС стала найбільшою техногенною катастрофою за всю історію «мирного атома». Це страшне свідчення того, до якої біди можуть призвести людська недбалість, безвідповідальність, байдужість. Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи. Красивою та багатою була Чорнобильська землі з її врожайними полями, садами. Річками та озерами, але тільки до квітневої ночі 1986 р. Відтоді ця земля стала називатися "зоною”.

Через 37 років після аварії, людство знову опинилося перед загрозою ураження радіацією. Російські війська захопили ЧАЕС у перші дні повномасштабного вторгнення. Проте завдяки стійкості та відданості працівників станції та нацгвардійців найстрашнішого вдалося уникнути. Це справжні герої, і ми маємо бути вдячні їм за це!

В Ланчинська міська бібліотека для дорослих для користувачів провідний бібліотекар Любов Дутчак організувала виставку-спогад"Чорнобиль не має минулого часу та ознайомила з літературою про Чорнобиль, щоб ще раз пригадати про ті страшні події в Україні. 🇺🇦

Ми повинні пам’ятати, що несемо відповідальність не тільки за сучасний стан довкілля, а й за життя майбутніх поколінь.