«В ДАЛЕЧІНЬ ВІДІЙДУ, ЩОБ ВЕРНУТИСЯ ДО СВОГО НАРОДУ…»
Поезія… Хіба може бути щось понадвічніше, аніж сама Поезія, оцей дивовижний код людської думки, обрамленої образною красою мови?.. Поезія Нестора Чира несе в собі дивовижний, незнищенний і легкий до пізнання християнський ген.
10 березня, в Ланчинській міській бібліотеці для дорослих, відбулася поетична година, присвячена 85-ій річниці від дня народження Не́стора Івановича Чира, українського поета, нарисовця, публіциста, громадського діяча, члена Національної спілки письменників України з 2002 року.
Провідний методист КЗК Марія Попович розповіла про творчість Нестора Івановича, згадала про неодноразові, цікаві зустрічі, що проходили в нашій бібліотеці. Вона наголосила, що вірші поета йдуть до читача голосом землі і неба, молитви і любові, а то й галузкою яблуні чи Білої криниці у рідному селі. Його поезія росяно чиста і сяйливо щира, в якій автор не лише проникливо ілюструє події, що відбуваються у навколишньому світі та Україні, але й глибоко переживає за їхнє майбутнє.
Ліцеїсти з захопленням і насолодою читали вірші, глибоко осмислюючи їх зміст, розкриваючи найпотаємніші почуття і думки поета.
Хоча Нестора Чира вже немає серед живих, та його книги як світло згаслої зірки, йдуть до читача і їх художня палітра, мов камертон людської душі, не втрачає своєї високої чутливості і значущості, свого виховного елементу. Своїм словом він вчить творити добро, вчить віддячувати любов’ю на любов…
Пам’ять Нестора Івановича потрібно шанувати за неоціненний внесок, зроблений в літературне життя нашого краю.