Фото без опису

Дисбактеріоз – це зміна кількісного співвідношення і складу мікрофлори, яка заселяє організм людини.

Що ж таке дисбактеріоз кишечника? У шлунково-кишковому тракті здорового організму налічується більше п’яти сотень різних мікроорганізмів. Велика їх частина – це біфідобактерії, бактероїди, лактобактерії, непатогенна кишкова паличка. Саме ці мікроорганізми не дають розмножуватися патогенній флорі. Але присутні і інші мікроорганізми, частина з яких відноситься до умовно-патогенної флори. Це стафілококи,  стрептококи, дріжджоподібні та плісняві грибки, і багато інших бактерій і мікробів, які в певних умовах при зниженні захисних сил організму можуть викликати кишкові захворювання.

Крім участі в процесі травлення, кишкова мікрофлора виконує ще цілий ряд функцій, серед яких вже згадане вище пригнічення патогенної флори, посилення місцевого імунітету, синтез вітамінів групи К і B, регулювання рухової активності кишечника, а також його детоксикація і контроль газового складу.

Як тільки відбувається порушення якості і зміна кількості складу мікрофлори, починається дисбактеріоз кишечника, який в подальшому може призвести до серйозних шлунково-кишкових, імунологічних і метаболічних розладів. Дисбактеріоз, як правило, супроводжують гіповітаміноз, різні прояви алергії, слабкість, швидка стомлюваність, проблеми зі сном.

Розвитку дисбактеріозу сприяють:

  • Порушення функцій, пов’язаних з переварюванням і всмоктуванням їжі;
  • Хірургічні втручання;
  • Збої рухової активності кишечника (непрохідність кишечника, діарея, запори);
  • Прийом медичних препаратів, наприклад, антибіотиків
  • Ослаблений імунітет.

Для того, щоб діагностувати дисбактеріоз кишечника, необхідно пройти мікробіологічнеd1 дослідження калу. Завдяки цій процедурі лікар отримує інформацію про якісний і кількісний склад нормальної та умовно-патогенної мікрофлори. Дослідження дозволяє виявити патогенні мікроорганізми, що викликають такі важкі хвороби, як дизентерія або сальмонельоз. При виявленні високого титру умовно-патогенних або патогенних мікроорганізмів визначається їх чутливість до антибіотиків.

Аналіз мікрофлори кишечника  призначається в таких випадках:

  • При тривалих кишкових інфекціях з невідомим збудником;
  • Після тривалої терапії антибіотиками, хіміотерапевтичними препаратами, імунодепресантами;
  • При алергіях, які погано піддаються лікуванню;
  • Перед хірургічним втручанням на органах шлунково-кишкового тракту, якщо пацієнт схильний до дисбактеріозу;
  • При тривалих гнійних інфекціях;
  • Якщо організм пацієнта піддався впливу хімічних речовин або іонізуючої радіації (і при цьому є ознаки дисфункції кишечника);
  • При реабілітації організму після перенесених гострих кишкових інфекцій.

Існують певні правила підготовки до даного аналізу. Дослідження необхідно проходити перед початком курсу антибіотиків. Перед дослідженням не слід приймати проносне або ставити ректальні свічки. За три доби до аналізу слід обмежити прийом препаратів, здатних вплинути на перистальтику органів шлунково-кишкового тракту (наприклад, беладона) або змінити колір калу (вісмут, залізо).

 Зробити аналіз мікрофлори кишечника можна в мікробіологічній лабораторії.

Світлана Карманська

Бактеріолог Надвірнянського

районного відділу

ДУ «ОЦКПХ МОЗУ»