Українська вишиванка, нарівні з українською писанкою, є одним із яскравих символів української культури. До того, ж одягаючи вишиту сорочку, демонструємо не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуємо свою приналежність до віковічної української культурної традиції.

У цей день вже традиційно проходять цікаві конкурси, наприклад «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці, а Добротівська бібліотека підготувала велику тематичну підбірку віршів про вишиванку для діток вікових  груп.

1. Вірші для дітей 3-4 років

х х х х х

Щоб вишиваночку одягати,

Вагомий привід нам не треба мати.

ЇЇ ми хочемо носити кожен день,

Співать народних в ній пісень !

х х х х х

Синьо-жовта стрічка

В мене у волоссі

Я хоч ще маленька

Та заплітаю коси.

Одягаю вишиванку

Та іду в садочок зранку.

х х х х х

Вчать в садку нас вишивати,

Голку вправно всім тримати

Хочу вишивати добре вміти

Й вишиваночку собі зробити!

х х х х х

Плаття – вишиванку

Одягаю радо,

Буду в ній сьогодні

з друзями гуляти.

Мені личить унікальний

Одяг наш національний !

2. Вірші про вишиванку для дітей 5-6 років

Квіти розцвітають

Ось на рукавах,

З ірію далекого

Повернувся птах –

Дивні візерунки

Сяють, мов живі –

Мама вишила

Оберіг мені!

Т.Винник

У вишневому садочку

Тоня вишивала сорочку.

Вміло нитки підбирає,

Тихо пісеньку співає:,

«Ой летіли дикі гуси… -

Для рідненької матусі.

Гарно Тоня вишиває,

Сонця промені вплітає.

Н. Любиченко

Вишила суничку нитка червоненька,

Вишила листочок нитка зелененька.

Вишила садочок, вишила долинку,

Вишила у небі хмарку і хмаринку,

Щоб гуляли тихо, весело обоє

Та й учили птахів, як літать двоє

Г.Кирпа

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

- На, вдягай, синочку!

В нитці – сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму

Швидко одягнуся,

Підійду і обніму

Я свою матусю

3. Вірші для дітей 7-9 років

      Моя Вишиванка

Я встану рано-вранці, на світанку,

Як спалахне на квіточці роса.

Вдягну найкращу в світі вишиванку

І оживе, засвітиться краса

В промінні сонця. І моя сорочка

У руках, в квітах зразу оживе…

З чарівних світів я сплету віночка

Й над світом щира пісня попливе.

Сорочка, що матуся вишивала,

Сердечко гріє, душу веселить.

Бо ж мама щастя – долю закликала.

Цей оберіг в житті нас захистить.

XXXX

        А я іду по світу у вишиванці

Встає над світом щире сонце вранці

І земля гріє променем ясним.

А я іду по світу у вишиванці.

Я – українець! І горжуся цим.

В нас обереги вишивають здавна.

Така традиція в народі прижилась.

Вона прадавня, вічна й дуже славна.

В культурі й до сьогодні збереглась.

Ані вікам, ні моді не здолати …

Вона в людському серці і в душі.

У ній любові, мрій, надій багато

І ти традицій забути не спіши.

х х х х х 

Усе навколо завмирає,

Коли вдягаю вишиванку.

Лиш серце радісно палає

Мов промінь сонця на світанку.

Коли вдягаю вишиванку,

Немов в любові признаюся

Своїй країні ніжно й палко,

Вдягну і господу молюся.

4. Вірші для дітей 10-12 років

Вишила мама синіми нитками

зацвіли волошки буйно між житами.

Узяла матуся червоненьку нитку –

запалали лани у пшениці влітку.

Оберіг – сорочку вишила для сина.

Візерунком стали квіти України:

маки та волошки, мальви біля хати.

Долю для дитини вишивала мати.

Шила-вишивала хрестики зелені –

зашуміло листя на вербі й калині.

Золотилось сонце у розлогій кроні.

Вишивала доля, наче по долоні.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали символом Вкраїни:

і верба, й калина, сонях біля хати.

Щастя для дитини вишивала мати.

Білими по білим вишивала ненька,

до ниток вплітала всю любов, серденько.

Дрібно гаптувала росяні мережки,

Щоб не заростали у дитинство стежки.

Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стала рідна Україна.

захистять від лиха хрестиків рядочки

х х х х х

Вишиванка – символ Батьківщини,

Дзеркало народної душі,

В колисанці купані хвилини,

Світло і тривоги у вірші.

Вишиванка – дитинча кирпате,

Що квітки звиває в перепліт,

Материнські ласки, успіх тата,

Прадідів пророчий заповіт

Ю.Лазірко

Підготувала завідуюча Добротівської бібліотеки Микитишин Л.С. та бібліотекар Христан М.М.