Доки світанками сонце встає,

А на  калині  зозуля  кує,

Пам’ять людська не забуде повік

Мук  закатованих, попілу крик.

 

       Дев’яте травня увійшло в історію як День закінчення війни. Друга світова війна все далі і далі від нас. Ми всі знаємо, що вона була страшною та кривавою, що загинула на ній невимовна кількість мільйонів людей, які просто хотіли жити.

      Працівники Ланчинської міської бібліотеки для дорослих з представниками селищної ради відвідали 97-річного ветерана Іваночка Михайла Дмитровича, який в воєнний час зустрічав свою юність в окопах, дивлячись в очі смерті. Марія Попович подякувала Михайлу Дмитровичу за мужність і відвагу, героїзм і самопожертву, патріотизм і вірність Вітчизні. З  словами вітання та доземним поклоном звернулися до ветерана Святослав Щербатюк та Андрій Дутчак. У цей славний незабутній день ми висловили безмежну вдячність за право жити на рідній землі та побажали  Михайлу Дмитровичу чистого, мирного неба в сонячні погожі дні, міцного здоров’я та довголіття  на «Многая і благая літа...».  Сльози на очах пана Іваночка ще раз підтвердили, що ми не маємо права забувати подвиги тих, хто здобував перемогу, відстоявши свободу і незалежність Батьківщини. Події тих днів не повинні згаснути в народній пам’яті.

 

        Пам’ять... Вона не має початку і не має кінця.

Фото без опису