Вплив спалювання сухої трави на навколишнє середовище

Щороку восени та навесні починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф.

Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Окрім того, в середовище викидаються речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання. Як бачимо на практиці дані діяння призводять до великої біди та завдають великої шкоди не лише здоров’ю людини , але й довкіллю та може призвести до пожежі.

Під час згоряння рослинних залишків, у повітря вивільняються мікрочастинки диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук.

Так, з тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що здатен викликати онкологічні захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

Відповідно до ст. 50 Конституції України, що гарантує кожному безпечне для життя й здоров’я довкілля, кожний з нас має законне право боротися з підпалами.

Додаткова проблема полягає в тому, що із сухою травою та опалим листям, як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. Тільки при спалюванні поліетиленового пакету, в повітря потрапляє до 70 різноманітних хімічних сполук.

До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів. Але є виняток – коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря (стаття 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя. Спалювання всіх видів відходів на даній території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.

Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 № 105, на об’єктах благоустрою зеленого  господарства, зокрема забороняється:

вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, сміття, траву, гілки, деревину, сніг, листя тощо;

спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.

Спалювати листя категорично забороняється.

Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав’янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені майданчики на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.

При потраплянні в дихальні шляхи ці речовини досягають найглибших ділянок легень і здатні акумулюватися, викликати загострення хронічних захворювань людей, у тому числі бронхітів, бронхіальної астми та інших хвороб дихальних шляхів, погіршується робота серця, загострюється алергія.

Крім того, спалювання сухої рослинності призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Більше того, щорічне спалювання сухої рослинності та листя спричинює виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.

Окрім безпосередньої загрози для здоров’я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини необхідні для розвитку рослин повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола є далеко не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричинює виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.

Попри те, на природних ділянках вогонь знищує насіння і коріння рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а інколи, також, верхні частини їх коріння. При спалюванні трави на присадибних ділянках покосах, виникає загроза перекидання вогню на інші ділянки. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

Цього року набув чинності порядок випалювання сухої рослинності або її залишків, затверджений наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.08.2021 року № 541.

Цей Порядок визначає основні положення щодо випалювання сухої рослинності або її залишків на території України.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

випалювання сухої рослинності– це контрольоване спалювання рослинного покриву на земельних ділянках, що призводить до його знищення;

випалювання залишків сухої рослинності– спалювання спеціально зібраного рослинного матеріалу у відведених для цього місцях;

суха рослинність – сукупність рослинних організмів з відмерлою надземною частиною на певній площі їх природного зростання, у тому числі після покосів;

рослинний покрив – сукупність рослинних угруповань на певній території.

1.Випадки випалювання сухої рослинності або її залишків

Випалювання сухої рослинності допускається виключно у випадку гасіння пожеж в екосистемах пожежно-рятувальними підрозділами (частинами) визначеними статтями 60 – 63 Кодексу цивільного захисту України за рішенням керівника гасіння пожежі у відповідності до Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2018 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 року за № 802/32254.

2. Випалювання залишків сухої рослинності допускається у наступних випадках:

• для приготування їжі (у печі, на мангалі чи за допомогою іншого обладнання), обігріву оселі (дрова, хмиз, брикети);

• у традиційно-культурних цілях (багаття на Івана Купала, тощо). Таке випалювання здійснюється за попереднім узгодженням місця та часу з органами місцевого самоврядування.

Забороняється проводити будь-які випалювання у вітряну погоду, окрім випалювання залишків сухої рослинності у закритих приміщеннях. Розпалювання багать для випалювання залишків сухої рослинності має проводитись у відповідності до Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 та інших норм законодавства.

3. Контроль та повноваження органів у сфері випалювання сухої рослинності або її залишків

1. Контроль за дотриманням законодавства випалювання сухої рослинності або її залишків, здійснюють посадові особи Держекоінспекції, ДСНС, Національної поліції України, в межах своєї компетенції та їх територіальних (міжрегіональних територіальних) органів, а також підприємств, установ і організацій.

2. Адміністративна відповідальність за порушення цього Порядку передбачена статтею 77 ¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення.