До небесного війська приєднався Захисник Руслан БОГАТОВ

Сьогодні наша громада попрощалася та провела в останню путь мужнього Захисника Богатова Руслана Равільйовича 10.09.1978 р.н

Руслан - старший солдат, водій-електрик 1-го екіпажу командно-штабної машини відділення зв’язку (окп) польового центру зв’язку вузла зв’язку І категорії військової частини 3042.

Віддати шану Воїну зібрались рідні та близькі, бойові побратими та друзі, знайомі та вдячні громадяни.

Серце Захисника зупинилось, та Герої не вмирають! Вони житимуть доти, доки ми пам’ятатимемо про них, про їх подвиг і справу, за котру вони відділи своє життя.

Висловлюємо щирі співчуття дружині Наталії, дочкам Валентині та Вікторії, сину Даміру, рідним і близьким. Вічна пам’ять Герою, який не шкодуючи власного життя захищав наш спокій і наше  щасливе майбутнє в незалежній Україні.

Слава Україні! Вічна слава нашим Героям!

Світлій пам'яті Героя Богатова Руслана💔

ТвоЯ весна затихла назавжди:
Як пам'ять невмируща-білий цвіт
Лягає тихо на твої сліди...
Душа летіла птахом в інший світ.

Де небо ближче, ніж земний світанок...
І не підвладний час-пішов туди.
У тишу світлу огорнувся ранок-
Зустріли воїна Райські Сади.

Мужньо ішов дорогами війни:
Попіл стелив стежини під ногами.
Та рятували рідних молитвИ.
В миті важкі гріла усмІшка мами.

Темніло небо голубе від втрат-
Чув тишу у зруйнованому домі.
Ти бачив справжнє пекло,без прикрас...
...І побратима,що затихнув на півслові.

Та зупинилось серце… Тихий біль…
Без пострілу, без грому, без прощання…
І небо прихилилося в ту мить,
Прийнявши душу світлу без вагання.

Сумне село...В скорботному чеканні.
...Зустріли люди зі сльозами на очах,
Плаче весна у тихому прощанні...
...Руслан.Татарин...В світлих небесах.

Героя слід у тиші між зірок…
Де небо пам’ять ніжно зберігає
І кожен світлий його крок
У вічності, як світло, не зникає.

Тобі б ще жити...Мрій було багато.
Неначе скло,розбилися умить...
...А білий цвіт, як ангели крилаті,
Встеляв йому дорогу у блакить…

@ Любов Голіней-Іванюк.