Скорботний день для нашої громади - в останню путь провели Захисника Володимира Шкрумеляка та його дочку Анелію

Під звуки Державного Гімну з  почестями Ланчинська громада провела в останню земну дорогу невинно убитих земляків нацгвардійця Володимира Шкрумеляка та його 15-річну доньку Анелю, які загинули 24 березня внаслідок російського удару по Івано-Франківську.

Вся громада в глибокій скорботі схиляє голови перед світлою пам’яттю невинно убитих земляків, нехай Всемилостивий Господь прийме їхні світлі душі там, де всі праведні спочивають.

Висловлюємо щирі співчуття рідним загиблих. Неможливо знайти слова, щоб полегшити біль від втрати рідних людей. Поділяємо Ваше горе, сумуємо разом з Вами, підтримуємо Вас у годину скорботи.

Багато планів на майбутнє, 
Як і у всіх, хоча й війна. 
Ми йдем вперед і тягнем мрії,
Бо як без них в цей час.. Пітьма.

І він тягнув тихенько мрії,
Сім’я чекала немовля.
Пішов у військо, але вірив,
Що скоро скінчиться війна.
 
У той весняний день звичайний,
Погода гарна і новини.
Спішив в пологовий обняти 
Новонародженого сина.

Була тривога… Місто вило… 
Москаль вже вкотре прагнув крові.
Одна лиш мить… Удар від дрона…
І на асфальті мертві двоє…

Усе скінчилось в одну  мить.
І зупинилися всі мрії.
Вже тіло більше не болить.
Душа до Бога полетіла.

Дочка і батько на асфальті…
А мати з немовлям в руках,
Десь мусить сили в Бога брати,
Щоб жити далі вже без вас…

Присвячується світлій пам’яті Володимира Шкрумеляка та його дочки Анелі невинно убитих ударом російського дрона 24 березня 2026 року

Автор: Mariana Somko

Пам'яті дівчинки Анелі та її батька Володимира Шкрумеляків, жителів села Добротова, котрі загинули від ворожого шахеда

Ішли удвох : Анеля з татом,
Ішли, як тисячі людей,
До мами йшли, щоб привітати
У пологовий обласний.

Розмови, усмішки . Завзято
все планували наперед,
Бо став гвардієць знову татом,
Анеля ж няньчити буде.

Та тут тривога!... Ой проклята!
...Вхопили діток матері,-
І в укриття, щоб врятувати
Дітей від лютої війни.

О Боже, Боже, Боже, за що
Караєш смертями дітей?!
...Ішли від мами донька з татом-
Війна їх вбила та й усе...

І жах, і сум, і сльози раптом 
Заповенились між людей 
Вже нерухомі донька з татом-
Війна їх вбила в білий день.

Осиротіло серце в мами
І овдовіло водночас.
Із немовлям отам зосталась
Серед бетону укриття.

...А вдома зачекались діти
І спорожніла раптом хата:
Немає доні й чоловіка
 Одна із дітьми вдова - мати ...

Подай їй , Господи, терпіння,
Зішли, Благий, із неба ласки,
Дай добру долю її дітям,
Бо ми без Тебе - безпорадні.

Щирі співчуття Любі Шкрумеляк( Ломазі)
Автор: Ганна Дем'янчук

Івано-Франківськ 💔 РОСІЯНИ ВБИЛИ ТАТА З ДОНЬКОЮ, які провідували маму в пологовому. Жінка декілька днів тому там народила…Саме туди вдарив шахед. Співчуття рідним…

Нестерпний зойк і дика порожнеча,
Тепер душа її,то два  хрести-душі тягар,
Обійме донечку-частину серця,
Безжально знищив всю сім'ю жорстокий ірод і тиран.

Дві пам'яті,дві долі вже не повернути,
Два щастя вже ступили за межу,
Чи зможе мати витримати горе,
Той дикий біль за втрачену сім'ю?

В обіймах матері горнули діток,
Як захистити крихіток від того зла?
Спинися ,світе,глянь,бо ж помирають діти,
Сьогодні Україна вся в сльозах і краю усьому нема!

Сховалось сонце за бетонні мури,
Кульгава правда йшла руїнами в сльозах,
За що сьогодні так страждає Україна,
Коли закінчиться увесь цей біль і жах?!!!

Автор: Любов Голіней-Іванюк