Пам'яті Юрія Товпашка
Товпашко Юрій Васильович народився 21 квітня 1995 року на Івано-Франківщині. У 2014 році закінчив Делятинську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.
11 березні 2022 року старший солдат Юрій Товпашко був призваний на військову службу до Державної прикордонної служби України по мобілізації та призначений на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії третього відділення інспекторів прикордонної служби прикордонної застави (окремої) прикордонної комендатури швидкого реагування 7 прикордонного загону.
За час проходження служби в Державній прикордонній службі України старший солдат Юрій Товпашко зарекомендував себе виключно з позитивного боку, здобув повагу та авторитет серед колег по службі. Завжди був готовий прийти на допомогу і підтримати в складній ситуації.
Після відповідної бойової, медичної, тактичної підготовки 12 січня 2023 року в складі зведеного загону «Волинь» старший солдат Юрій Товпашко вибув у службове відрядження в район безпосереднього вогневого зіткнення з ворожою армією російської федерації на Сході України. Був направлений для виконання бойових завдань з відсічі збройної агресії російської федерації в район Соледар та Бахмут Донецької області, де проявив мужність та найкращі бойові якості.
Близько о 02.30 16 січня 2023 року під час виконання бойового завдання в зоні активних бойових дій в районі м. Соледар старший солдат Юрій Товпашко отримав вогнепальні кульові поранення несумісні із життям.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого солдата Товпашка Юрія Васильовича подається до нагородження орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Дощі щодня, і літо наче осінь.
Ранки в тумані сиві одяглись.
А я чекаю тебе, Юрасику, досі,
Дивлюся в небо, плачу – повернись.
Чи може Бога мало я молила,
Що втрати біль, кара мені така.
Не для війни Юрасика зростила,
А щоб онуків чути вдома сміх.
Лежить у славі, слава та в сльозах.
Під прапором тепер твій дім-могила.
В молитвах обіймаю і в думках.
Пробач Юрасику – не вберегла, не захистила.
Автор Анна Товпашко ( мама)
Пам`яті Юрія Товпашка. У вічному поклоні.
В одвічний рай маленького присілка
В одвічний спокій людської душі
Ввірвалася така жорстока звістка:
" Поліг боєць. І їде на " щиті".
А серце все не може з тим змиритись.
І роєм всі думки у голові.
Для нього не посмів час зупинитись
Тільки не він. Він - кращий від усіх.
Реве сирена лунко поміж гори
І Прут клекоче хвилями в журбі,
А мати ...посивіла аж від горя:
Нема Юрка! Загинув на війні!...
Щоби тобі, війно, не бачить світа.
Навіщо ти вродилась на Землі?!
Ти...кровію обмита - перемита
Тебе ми заклинаєм: ВІДІЙДИ!
О Господи, чи бачиш наше горе?
Поліг боєць за кожного із нас,
Лишив родину в смутку непоборнім
Один за всіх, один і швидко згас.
Він став навіки у небесну варту
І ми схиляєм голови в пошані:
Спасибі, Юрку , за велику плату!
Уклін доземний твоїй рідній мамі.
Автор Анна Дем`янчук