Осип Турянський: голос українського «втраченого покоління»
22 лютого – 145 років з дня народження Осипа Турянського, українського письменника, чия творчість є потужним зразком європейського експресіонізму. Його повість-поема «Поза межами болю» – не просто літературний твір, а глибоке художнє осмислення жахів війни, яке, на жаль, і через сто років залишається актуальним.
Попри те, що Турянський міг би стояти в одному ряду з Ремарком та Гемінґвеєм, він залишається незаслужено маловідомим. Чому так сталося? Чому українське «втрачене покоління» залишилося в тіні? І чи варто повертатися до нього сьогодні?
Відповіді на ці питання шукали в Ланчинській міській бібліотеці для дорослих під час заходу літературне досьє «Осип Турянський: голос українського «втраченого покоління», який провела провідний бібліотекар Любов Дутчак.
Біля книжкової виставки одного автора «Осип Турянський – представник українського модернізму присутні поринули в світ літературної критики минулого століття та дізналися більше про життєвий і творчий шлях Турянського. Особливу увагу приділили його культовому твору «Поза межами болю», який став унікальним явищем у мистецькому житті не лише України, а й Європи.
Ще у 1920 році Турянський писав із Відня:
"Хай ясна ідея, що в цім оповіданні промінням блискає з цвинтарища й хаосу стихій і з безмежного болю й божевілля людей, розгориться полум’ям у душі молодого українського покоління й веде його все вище й вище на сонячний шлях волі й щастя великого українського народу й до вселюдського братерства й любові."
Історія не повторюється, вона римується – римується війнами, випробуваннями, трагедіями. І, на жаль, римується забуттям. Саме тому повернення до творчості Турянського є таким важливим сьогодні.
Відвідувачі заходу з цікавістю відкривали для себе цього маловідомого, але надзвичайно глибокого українського письменника. Його слово продовжує звучати – і воно має бути почутим.
