Фото без опису

ГОДИНА ПОЕТИЧНОГО НАСТРОЮ

(90 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ БОГДАНА РАДИША І РОМАНА ЮЗВИ)

Поет і час. Проблема настільки складна, настільки вічна і нерозв’язана. Поету відкрита таємниця минулого, теперішнього і майбутнього часу, але лише Час може розсудити, чи стане він Поетом. Поет – це нерв часу, пульс часу. Це той, хто сходить на вищу гору, бачить перспективу і вміє показати її людям. Саме він стає речником народу і безпосередньо звертається до людської душі, а не тільки до розуму, інтелекту, свідомості,- аби людину зробити кращою, чистішою, людянішою, якою вона повинна бути за задумом Творця.

Саме такими є поети- ювіляри Богдан Радиш, Син Карпатської землі та Роман Юзва, Син Подільської землі.

Богдан Радиш — член Національної спілки письменників України, редактор газети «Рідне слово», лауреат багатьох літературних премій, нагороджений медалями «20 років незалежності України» та «За заслуги перед Прикарпаттям». Автор 27 збірок поезій та прозових творів. Народився 8 листопада 1934 року в селі Рожнів на Косівщині. Вірші Б.Радиша-Маринюка — результат непересічного обдарування, помноженого на працю, в яку вкладена душа. Його поезії народжувалися чистим, гарячим, натхненним серцем. Вони вихоплені з виру і гущі життя. Висока поетова людяність проступала у кожнім його віршованім рядочку. Вона, мов чиста бездонна криниця найпрекрасніших почуттів, наснажувала любов’ю до свого краю, до рідної України. Навколишню красу поет оспівав у вінку сюжетів «Гуцульщина». Б.І.Радиш-Маринюк був творцем, співавтором багатьох пісень, співавтором більше, десятка з них є композитор з Коломиї Євген Бондаренко. Косівський композитор Остап Гавриш дав мелодійні крила віршам Богдана Ілліча «Доброго ранку, Україно», «Колискова для матері». В результаті співдружності поета і композитора Мирослава Дзьоби народились прекрасні пісні «Рідне слово», «Весняна тайстра», «Сім кольорів Гуцульщини»..З поетичної пісенної криниці Богдана Радиша-Маринюка пили і п’ють, причащались і причащаються, набираються моральних сил і здоров’я, високого духу й оптимізму, духовно збагачуються, душевно очищаються майже два десятки художніх колективів району і області.

Роман Йосипович Юзва, член Національної Спілки письменників, поет, патріот рідної землі, лауреатом обласної літературно-мистецької премії імені Мирослава Ірчана.

Народився 7 листопада 1934 р. в селі Гречані Хмельницької області у родині хліборобів. За 40 років творчої праці вийшло в світ 8 поетичних збірок. 9 збірка «На перехрестях долі» є своєрідною сповіддю поета. Ця книга прийшла до читача, наче спонукаючи своєю символічністю пізнати й осмислити ці перетини шляхів. Більше 50 творів Романа Юзви зазвучали піснями.

Роман Йосипович Юзва постає перед нами як непересічна особистість. Він постійно творив свій духовний світ, мав власну позицію, ні від кого не залежну.

Він був громадянином, яким може пишатися наша незалежна держава, адже завжди його душа боліла за свою країну, за її народ.

Роман Юзва завжди був поборником національної ідеї, соборності та незалежності України.

Немає у Романа Юзви багатотомних видань. Не ощасливила його доля високими нагородами. Та це не хвилювало його. Він писав, бо не міг не писати, він любив, бо не міг не любити, він страждав, бо не міг не страждати.

Він чесно служив поетичному слову, яке було його вірним супутником і яке додавало сенсу його життю.

З нагоди ювілею поетів: 90 – річчя з дня народження, в Ланчинській міській бібліотеці для дорослих оформлена ювілейна книжкова виставка «Творчість, що зачаровує» та 8 листопада проведено годину поетичного настрою «Поети належать вічності». Провідний бібліотекар Любов Дутчак розповіла присутнім біографічний та творчий шлях Богдана Радиша та Романа Юзви. Ліцеїсти зачитували вірші із збірок, слухали пісні поетів. Їхні твори, пісні проникали у свідомість кожного учня, духовно збагачували, зігрівали душу цілющою любов’ю до рідного краю.

Богдан Радиш та Роман Юзва залишили людям свій розмаїтий творчий набуток, свої безцінні одкровення.

Адже поезія – це продукт, який народжується від особливого стану душі, дарованого Богом. Від збірки до збірки, від вірша до вірша, від пісні до пісні все сильніше і вдаліше розкривали поети прості заповіді: любити матір, свою Землю, Україну, берегти кохання, вірити в краще майбутнє українського народу, радіти кожному прожитому дню на нашій благословенній землі.