«Переплелись, як мамине шиття, мої сумні і радісні дороги» (95 років з дня народження Дмитра Павличка)
Кажуть, що народжені в горах – люди особливої душі. Вони вміють нестримно-гаряче любити й так само нестримно-гаряче ненавидіти. Ці слова про Дмитра Васильовича Павличка, українського поета, перекладача, літературного критика, громадсько-політичного діяча. Художник і мислитель світового масштабу, Дмитро Павличко належить до поетів, значення яких для розвитку культури і мистецтва невмируще. Його досвід поета і громадянина-патріота має визначальний вплив на характер і напрям українського поетичного розвитку. Народився поет 28 вересня 1929р. в с. Стопчатові Коломийського повіту Станіславського воєводства (нині Косівський район Івано – Франківська область) в багатодітній селянській родині.
В Ланчинській міській бібліотеці для дорослих, 30 вересня проведено літературно-поетичний подіум «Переплелись, як мамине шиття, мої сумні і радісні дороги». Провідний бібліотекар Любов Дутчак коротко розповіла про шлях сучасного письменника, літературознавця й перекладача Д. Павличка і в житті, і в літературі, і в громадській діяльності.
Ведучі Голіней Романія та Ярина Брунько більш детально зупинилися на біографії та творчості Дмитра Васильовича. Особлива увага присутніх зупинилася на поетичній збірці «Правда кличе», яка стала духовним порогом шістдесятників. Весь тираж її було вивчено і знищено. Про цю збірку ліцеїсти Щупко Мар'ян і Кметюк Павло розіграли діалог зустрічі Дмитра Павличка з Богданом Гориня у 1958 році.
Виразне декламування уривка вірша «Ти зрікся мови рідної» із збірки «Правда кличе» прозвучало у виконанні Валентини Шумейко.
Цікаві факти про життя митця прозвучали з уст вчителя-філолога- Любові Сікорин.З її розповіді діти дізналися про вагомий вклад Павличка в написанні Акту проголошення незалежності України. .
Народною піснею повертається до Дмитра Павличка його поезія. І це не дивно, бо вірші цього поета викликають найніжніші почуття, найщиріше захоплення, чарують своєю неповторністю. Історія створення пісні «Два кольори» - Спогад Олесі Білаш, доньки композитора Олександра Білаша доніс до слухачів учень Олександр Сенчук. А саме неперевершене виконання цієї пісні прозвучало від директора КЗК « Центр культури і дозвілля» - Оксани Гасько.
Відновлення незалежності України вдихнуло свіжі сили у творчість Дмитра Павличка. Митець підносить трагедію українців до світового масштабу, закликаючи інші нації прислухатися до його голосу і розгледіти історію російського поневолення України. Вірш «Привіт, шановні московити» та « Ми з москалями — не один закон» декламували - Малярчук Роман та Насадюк Віка. .
Дмитро Павличко помер увечері 29 січня 2023 року у віці 93 років у Києві. 1 лютого його поховали в Стопчатові, на малій батьківщині поета.
Дмитро Павличко наголошував, що
«Життя росте лишень з любові,
Лишень краса людей навчає жить!».
Тож навчаймося в талановитого митця бути оптимістами, радіти кожного дня, не опускати руки перед труднощами.