ЖУРБА Й ЛЮБОВ НАВІКИ ПЕРЕПЛЕЛИСЬ
28 вересня виповнюється 95 років від дня народження видатного українського поета, критика й літературознавця, перекладача та публіциста Дмитра Павличка.
Як багато інших митців того часу він опинився перед вибором- замовкнути або рухатись
ризикованим шляхом. Віддаючи певну данину радянській владі, поет всі сили віддає на захист рідної мови, утвердження України як держави.
Також у своїх віршах Д.Павличко змальовує глибокий трагізм робітничого та сільського життя.
Особливе місце в його творчості займає любовна лірика.
У літературному доробку поета величезна кількість збірок, серед них - «Любов і ненависть» (1953), «Моя земля» (1959), «Таємниця твого обличчя» (1974), «Рубаї» (2003), «Три строфи» (2007), «Аутодафе» (2008), «Вірші з майдану» (2014) Також Д. Павличко — автор відомих пісенних текстів : «Впали роси на покоси», «Пісня про Україну», «Долиною туман тече», «Дзвенить у зорях небо чисте» та інші.
Пісня «Два кольори» стала народною і зараз не втрачає свою популярність.
Дмитро Павличко - визнаний майстер перекладач ( з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, їдиш та багатьох слов'янських мов). Письменник запропонував нове прочитання творів Данте Алігʼєрі, Франческо Петрарки, Мікеланджело Буонарроті, Федеріко Гарсіа Лорки та інших зарубіжних письменників.
Крім письменницької дільності Павличко виступає як активний громадський діяч. Протягом 1990-1994 рр. він був депутатом Верховної Ради й певний час - послом України в Канаді. Згодом в Словацькій Республіці та Польщі. Також поет був одним із організаторів Народного Руху України.
У 2004 р. за визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну й політичну діяльність Дмитру Павличку було присуджено звання Героя України, а у 2009 р. нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого.
Детальніше ознайомитись з творчістю та поезією письменника ви зможете в Добротівській бібліотеці де 28 вересня організовано виставку-портрет «Журба й любов навік переплелись»