Фото без опису

Зайчик котика зустрів

І на задні лапки сів:

- Ой, які ж ми схожі,

Милі та пригожі.

Котик крикнув: - Ні! Ні! Ні!

Ми у схожому вбранні,

Сірі та пухнасті,

Однієї масті.

Ми однакові на зріст, Та у мене довгій хвіст.

А у тебе вуха

Замість капелюха.

Зайчик мовив: - Ну то й що,

Це дрібниця, це ніщо.

Ми з тобою схожі,

Милі та пригожі.

Котик муркнув: - Няв, няв, няв!

Котик зайця обійняв.

Тішився вухатий,

Тішився хвостатий.

Наталя Карпенко

Добротівська бібліотека запрошує сьогодні всіх читачів з своїми любимими кішками до бібліотеки на перегляд цікавої літератури, а також поділитися історією про них.