Звичайний день, та все-таки — чудовий.

Сьогодні згадуємо мову пелюсткову,

Свою найкращу, рідну, світанкову,

Чарівну і барвисту, ніжну і пречисту,

Багату, світлу, гарну, променисту,

Яку нам ця Земля усім подарувала,

Найкраще, найдорожче все, що мала.

Віками нею предки наші розмовляли,

Рід з нею на вустах оберігали.

Бо мова — код народу, мова — це святиня.

Вона в усі часи нам Берегиня.

І поки рідну мову вчать і знають люди,

Фото без опису

То Україна процвітати буде.

Гуртом тримаймось, люди, а не по одинці,

І будьмо в світі справжні українці!

І українською в країні розмовляймо,

А в душах волю, честь і гордість маймо!

Надія Красоткіна

Цей день важливий для кожного з нас. Наша мова - це наша гордість.

Мова – це великий дар. Мова — це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Наш народ створював свою мову віками, багато боровся і бореться за її існування і процвітання.

Провідний бібліотекар Ланчинської міської бібліотеки для дорослих Любов Дутчак долучилася до україномовного флешмобу у написанні радіодиктанту національної єдності "Дороги України"