Коли ще звірі говорили
Сьогодні 167 років від дня народження великого письменника, поета, прозаїка, драматурга і перекладача Івана Яковича Франка. Він ішов до людей зі своїм словом , усвідомлюючи місію пророка, якому відкрилася висока істина, і що цю істину він повинен донести до якнайширшого кола людей. І коли українські громади, затамувавши подих, вслухаються в тихо мовлені Франком поетичні рядки, мимоволі відчували, що в думках, мріях, стражданнях біблійного Мойсея, живе дух творця, голос пророка – самого Івана Франка, який є українцем без власного Дому – національної держави, своїй Україні він заповідає:
Ти мій рід,ти дитина моя,
Ти вся честь моя й слава,
В тобі дух мій, будуще моє,
І краса, і держава.
Але особливу сторінку його творчості складають твори для дітей, про які сам поет писав: Оті простенькі сільські байки, як дрібні тонкі корінчики, вкорінюють у дитячі душі любов до рідного слова, йогокраси, простоти, чарівної милозвучності.
До 167-річчя від дня народження Івана Франка (27.08.1856) в Добротівській бібліотеці 26 серпня пройшов масовий захід «Коли ще звірі говорили»,а також оформлена книжкова виставка «Казковий вернісаж». Діти із задоволенням перевтілювалися на казкових героїв, а також слухали казки про звірів. Всі казки про звірів письменник обєднав у збірку під назвою «Коли ще звірі говорили». Всі казки стали для дітей повчальними: як потрібно дружити, як зло подолати, як хитрих провчити, як любити чуйних і добрих людей.