Фото без опису

    Глисти, або гельмінти, – узагальнена назва паразитів, здатних проникати в організм людини і тварин. Згідно з даними ВООЗ, понад 40 млн людей у світі є носіями різних паразитарних інфекцій, де більшу частину складають гельмінти. Зараженню глистами підлягають і дорослі, і діти. Існує маса різновидів цих паразитів, тому для батьків важливо знати симптоми гельмінтозу у дітей, а також методи його лікування та профілактики.            

                         Виділяють три основних класи глистів:

  • нематоди (круглі) – аскариди, гострики;
  • цестоди (стрічкові) – ехінокок, бичачий і свинячий ціп’як;
  • трематоди (плоскі) – сисуни.

          Механізм зараження глистами найчастіше фекально-оральний. Заразитися людина може де завгодно: в транспорті, в дитячому садочку, в пісочниці, погладивши собачку або поцілувавши її в носик. Навіть просте недотримання правил гігієни, як миття рук після вулиці, може з великою часткою ймовірності привести до глистових інвазій.

           Симптоматична картина при зараженні глистами завжди має варіативний характер, все залежить від того, яким видом паразитів була інфікована людина. Глисти живуть в кишечнику і негативно впливають на внутрішні органи людини, що веде  до інтоксикації організму. При наявності гельмінтів в організмі порушується засвоєння поживних речовин. Крім того небезпека їх у тому, що їхні продукти життєдіяльності порушують роботу шлунково-кишкового тракту дитини. Гельмінти в людському організмі розселяються через кровоносну систему.  Якщо ігнорувати симптоми і не вживати ніяких заходів боротьби з глистами, то вони будуть вражати й інші важливі для життя органи.

           Не менш важливим є той факт, що дітям зі слабким імунітетом значно простіше підчепити паразита, адже ніщо не буде заважати йому рости і розмножуватись в комфортних умовах дитячого організму. Загалом людський організм може стати «комфортним притулком» для більш ніж 100 видів глистів, але найчастіше у дітей зустрічаються гострики і аскариди.

                       Симптоми гельмінтозів:

  • періодичне підвищення температури тіла;
  • поганий сон, пригнічений настрій і плаксивість;
  • втрата апетиту;
  • загальна роздратованість, зміни в поведінці;
  • розлад дефекації – можуть бути закрепи чи діарея, болі у животі і бурчання;
  • порушення работи травної системи – нудота і блювання, здування кишківника;
  • втрата ваги;
  • алергічні прояви – свербіж, дрібні висипи.

                               

                               Хто має ризик заразитися глистами ?

 

  • Діти, через руки, забруднені ґрунтом, піском, у яких можуть бути глисти;
  • особи, які контактують із тваринами;
  • особи, які проживають у незадовільних санітарних умовах, не мають доступу до чистої води.

 

                         Профілактика гельмінтозів

  • Мити руки з милом перед вживанням чи приготуванням їжі або після контакту із землею чи відвідуванням туалету.
  • Не дозволяйте дітям гратися на території, де багато випорожнень котів і собак.
  • Ретельно мити овочі й фрукти.
  • Прибирати фекалії за домашніми тваринами (котом чи собакою) якнайшвидше.
  • Не споживайте сире чи недостатньо приготоване свиняче або волове м'ясо, сиру рибу.
  • У місцевості з високим ризиком, де немає належних санітарних умов, каналізації, сучасних туалетів, пити готову воду з пляшок чи після кип’ятіння.
  • своєчасна здача аналізів (двічі на рік в період «весна - осінь») на наявність глистів
  • Не ходіть босоніж у місцях, де ґрунт може бути забруднений фекаліями.

 

 

 

Лікар епідеміолог

Відділення епідеміологічного нагляду

та профілактики інфекційних захворювань

 Надвірнянського РВ

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ України»              І. Горбаль-Клим’юк