«Дерево тримається корінням, а людина – сім`єю»

(Українське прислів`я)

Давній український звичай: у першу купіль новонародженої дитини класти ту річ чи її частинку, що символізує ремесло, талант. Приміром, якщо батьки мріють, щоб дитина стала вчителем, опускають у купіль олівець, художником – пензлик, музикантом – сопілку… У сім`ї Марії Коваль при першій купелі синочка і дочки поклали, напевно …шашки. Щоправда, я навіть не запитувала про це пані Марію. Просто мимоволі подумалося, коли вона з материнською щирістю розповідала про своїх діток, 11-річну Тетянку та 15-річного Олександра.

Перші кроки по «зірковому» шляху

– Моя донечка із 4-х років почала опановувати навички гри у шашки, із 5-ти – вдосконалює малювання, із 6-ти – виразне читання та декламацію. Додатково відвідує музичну школу (клас скрипки), займається танцями, навчається у Ланчинському ліцеї ім. Юрія Шкрумеляка.

Є переможницею багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів, має 50 дипломів за досягнення у шашках, майже всі вони – це перші місця, які вона посіла у змаганнях, – тішиться мама. – Тетянка нагороджена Дипломом за перемогу у премії «100 успішних дітей 2020» від новорічного спецвипуску Всеукраїнського журналу «Ukrainian People/Kids».

Дочка Тетяна – володар півсотні дипломів за досягнення у шашках.

А ще вона стала переможницею у Міжнародному фіналі фестивалю-конкурсу талантів у номінації «Художнє читання» за високу виконавчу майстерність та творчий внесок у розвиток мистецтва, який тривав торік у Херсоні.

Дівчинку запросили для участі у фіналі Всеукраїнського проекту фестивалю-конкурсу для кращих виконавців «Зірковий талант України», що має відбутися влітку у Скадовську.

Тетянка – активна, допитлива, завдяки своїй наполегливій праці підкорює нові вершини. Її плани – стати чемпіонкою України з шашок. Одним із найголовніших своїх досягнень вона вважає перемогу на Всеукраїнському конкурсі «Я артист України».

Її кредо: «Якщо хочеш чогось досягти, треба віддаватися роботі на всі 100 відсотків». А нещодавно донечка зайняла перше місце у конкурсі «Таланти України» у номінації «Художнє читання-онлайн», що проводила студія розвитку талантів у Львові. Туди, у місто Лева наша дівчинка підготувала власний вірш «Осінь».

Син Олександр нині навчається у фізико-технічному ліцеї при Івано-Франківському національному технічному університеті нафти й газу.

Торік здобув три найвищі нагороди – золоті медалі на чемпіонаті України з шашок-100 серед молоді та юнаків, який тривав у зимові місяці у Центрі патріотичного виховання учнівської молоді ім. Степана Бандери в Івано-Франківську. Це – найпотужніший турнір за останні п’ять років: усі учасники мають спортивні розряди і брали участь у чемпіонатах світу та Європи, радіє Марія Василівна.

4 лютого 2020-го завершилася класична програма змагань. Переможцем у жорсткій конкуренції серед кадетів став Олександр, єдиний від нашої області. У швидкій (5 лютого) та блискавичній (6 лютого) грі він знову виборов золото і став двадцятиразовим чемпіоном України з шашок-100, а також отримав перепустку на чемпіонат світу та Європи у 2020 році у Таллінні (Естонія), Дембки (Польща).

А цьогоріч, з-поміж іменитих шашкістів та кандидатів у майстри спорту, Сашко здобув 1-е місце у швидкій грі із шашок-100 на відкритому чемпіонаті міста Івано-Франківськ у лютому і став його чемпіоном.

Наш син займається цим видом спорту уже 7 років. За цей час зумів добитися значних успіхів на різноманітних обласних, всеукраїнських, європейських і міжнародних змаганнях. Це захоплення йому дуже допомагає у навчанні, особливо у математиці.

Син Олександр – 20-разовий чемпіон України із шашок-100, призер світу та Європи (ліворуч) – із мамою Марією Коваль, яка також є його тренером із гри у шашки.

Висока спортивна нагорода Олександра – предмет особливої гордості його зіркового тренера Дмитра Мариненка, який виховав цілу когорту чемпіонів світу та Європи, і тренера Марії Коваль, матері переможця. Брат є кумиром для молодшої сестрички. І ми цим пишаємося, зауважила мама Марія.

Як мати талановитих діток Марія Коваль стала учасником проекту «Батьки зіркових дітей», який проводив у березні всеукраїнський журнал «Ukrainian People», і здобула переконливу перемогу. Її нагородили дипломом «Батьки зіркових дітей» за неоціненний вклад у розвиток та виховання талановитого підростаючого покоління.

– Усім добре відомо, що в цілому світі не знайти якихось універсальних правил чи інструкцій або порад, які би стовідсотково забезпечили дітям гарантований успіх, – переконана моя співрозмовниця. – Просто треба розвинути в дитині вміння і бажання отримувати знання. А все починається із сім`ї, де дитина повинна відчути себе захищеною, улюбленою, незважаючи, які в неї успіхи: посередні, значні чи взагалі їх поки що нема. Ще один аспект – у нашому суспільстві чомусь шукають серед дітей талановитих, розумних. На мою думку, ці дві якості розвиваються без суворих правил, обмежень. Кожна розумна дитина – талановита і кожна талановита – розумна. І чим швидше повірять у це батьки, чим частіше говоритимуть дитині про це, тим більшого дитина захоче досягнути, пізнати, навчитися.

Дуже важливо вчасно помітити здібності, прийняти їх і підтримати дитину. Не дати їм «заснути», а навпаки – окрилити. Бо від народження кожен має дар. І треба бути уважними та терплячими до власних дітей, щоб вони у ласці, доброті й любові «розкрилися», як квіти навесні.

Зігріті любов`ю – щасливі діти

– Немає таких батьків, котрі би не зичили щастя своїм дітям. Звісно, у кожного з них – своє бачення цього щастя. Проте всі батьки прагнуть зігріти дітей любов`ю. Бо тоді, коли діти виростуть, вони також зможуть дарувати цю любов, – переконана Марія Коваль. Скупані у дитинстві батьківською турботою, вже дорослі діти відчувають себе щасливими, легше сприймають життєві труднощі, гідно ведуть себе у хвилини негараздів, від чого не застрахований кожен. Особливо у нинішній неоднозначний час.

– Вважаю, сьогодні дітям змалечку треба прищеплювати такі важливі риси та якості характеру, як гідність, чесність, віру, людяність, патріотизм, – мовила Марія Василівна і наголосила, що утвердження справедливості як важливої чесноти є пріоритетним у вихованні дітей. Адже завдяки цьому дитина стане не лише шукачем правди, але і її захисником, борцем. А це – дуже важливо у сучасному непростому світі.

Звичайно, виховувати у дітей принципи моралі, крім батьків, повинні і педагоги, продовжує «зіркова» мати. Тільки тоді дитина зростатиме високоморальною. Тобто зможе вирізнити добро і зло, правильні і неправильні вчинки, наміри тощо. А з проекцією на нинішню дійсність – дозволить їй дізнатися, що, скажімо, і дорослі можуть бути несправедливими, нечесними, можуть помилятися. У сьогоденні – це правда життя. І діти повинні змалечку вчитися відстоювати свою гідність, справедливість. Батьки повинні мотивувати їх і підтримувати.

Робота – в радість

Марія Коваль зараз працює юрисконсультом КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Ланчинської селищної ради. Про свою роботу відгукується так: – Передусім, моє головне завдання – професійно, уміло, якісно організувати у закладі роботу правову, спрямовану на правильне застосування на неухильне дотримання вимог чинного законодавства України.

Надважливим також у роботі, на мою думку, є уміння гідно представляти інтереси КНП ЦПМСД у державних органах, установах, організаціях тощо.

Дієву підтримку молодий фахівець отримує від головного лікаря цього комунального некомерційного підприємства Ірини Тодорів. Людини – творчої особистості, поміркованого, мудрого керівника. Власне від позиції Ірини Тодорів і залежала доля всього Центру ПМСД, який сьогодні ввійшов у передовики в Україні і перший, де, крім первинної, надають ще й вторинну медичну допомогу. Нині – це згуртований колектив, єдина команда однодумців.

У колективі медичних працівників Ланчинської територіальної громади завжди панує взаєморозуміння, гармонія, взаємоповага і прагнення якнайкраще працювати для громади. Тут немає місця інтригам, розбрату чи іншим негативним явищам. – Ірина Тодорів зуміла налагодити роботу так, щоб кожен зміг почувати себе захищеним, відповідальним, самодостатнім і потрібним, – каже пані Марія й уточнює: – Я прийшла працювати у Центр, коли вже відбулося реформування як первинної, так і вторинної ланок надання медичної допомоги. Чула від колег про труднощі, з якими вони стикалися. Розумію, що тоді, як ніколи, вони потребували саме юридичної допомоги, оскільки у той час Ланчинське КНП стало першим в області і єдиним в Україні, де створили ще й відділення з надання вторинної меддопомоги.

Дієву підтримку і життєві уроки Марія Коваль (ліворуч) отримує від Ірини Тодорів – творчої особистості, поміркованого і мудрого керівника.

А життя йде вперед. Реформа триває. Заклад працює, розвивається, ставить перед собою нові завдання. Живемо за новими правилами. Колективно вирішуємо фінансові, юридичні, адміністративні та кадрові питання. Є зміни та особливості в роботі з Національною службою здоров`я України та інше.

Найважливіше, що наш керівник – Ірина Тодорів, крім великого досвіду і багажу знань, організаторських здібностей, має ще сміливість втілювати все нове і прогресивне у життя, не боятися нововведень, змін. Це додає наснаги нашому колективові і, зокрема, таким молодим фахівцям, як я.

Я дуже рада, що на цьому етапі я беру активну участь у реформуванні медичної галузі, укладаємо угоди, закуповуємо обладнання, медикаменти, вносимо зміни до колективного договору. Виконую все залежне від мене як юриста, щоб медики мали все необхідне для своєї нелегкої і потрібної праці, щоб підприємство трудилося у правовому полі, а жителі нашої, Ланчинської, великої об`єднаної територіальної громади отримували доступні якісні медичні послуги.

Я люблю свою роботу, результатом якої є повага людей та усвідомлення того, що живеш недарма, приносиш добро людям, береш активну участь у житті рідного мені медичного закладу.

«Моє дитинство минуло без мобільних телефонів»

Марія Василівна твердить: головне виростити дітей небайдужими, свідомими, порядними, добрими, людяними і люблячими цей прекрасний світ. Саме такою виховували і її. – Все моє дитинство пройшло в Ланчині, де я народилася, виросла, – розповідає 35-річна мама «зіркових» дітей, – із роду Залуцьких. Батьки Василь і Дарія – робітники. Вони багато і тяжко працювали, щоб мати власну оселю, дати нам із братом добру освіту. Мої улюблені предмети – німецька мова, зарубіжна й українська літератури, а також правознавство.

Моє дитинство – то найсвітліша сторінка моєї життєвої повісті. Бо воно прийшлося на той дивовижний час, коли ще не існувало мобільних телефонів, комп`ютерів і я не могла швидко, за мить, зв`язатися зі своїми друзями. Але я завжди знала, де їх знайти. Ми грали в різні чудові ігри, про які теперішнє покоління навіть і не чуло. Взимку будували різні фортеці й замки зі снігу. А зараз, навіть, і зими не такі.

Ще в дитинстві мріяла стати психологом або юристом. Закінчила Ланчинську школу. Дуже прагла стати якнайшвидше дорослою, самостійною. Київський міжнародний університет – один із найголовніших розділів книги під назвою «життя». Викладачі юридичного факультету старалися, щоб змістовно заповнити цю книгу упродовж всіх п`яти років навчання.

Два ймення щасливої жінки

Недарма у народі кажуть, що жінка по-справжньому тоді щаслива, коли у неї два імені: перше – Кохана, а друге – Мама.

Мій чоловік Михайло також із Ланчина. Він – інженер-програміст, мій друг, однодумець у питаннях виховання дітей, – продовжує пані Марія. – А коли виникають різні погляди на ті чи інші питання, ми стараємося все-таки знайти те, що нас би єднало.

Загалом – у нас велика і дружна сім`я. Адже ми живемо разом із батьками. А це – три покоління, звідки діти черпають усю життєву мудрість, якої не навчити із книжок чи у вузах. А лише власним прикладом, повсякденними вчинками. Тому наші діти змалку привчені до праці, до самостійності.

У нашій родині прийнято багато часу приділяти спілкуванню, обговоренню прочитаних книг, фільмів. У вихованні дітей я використовую різноманітні методи, віддаючи перевагу словесним (бесіди на теми, що хвилюють, цікавлять дітей), власний приклад, а також методи привчання, переконання, заохочення, гри і самопізнання. Ми дискутуємо, сперечаємось, радіємо найменшим успіхам, підтримуємо у хвилини невдач… Це так важливо зараз!

У нас дуже багато сімейних традицій, стараємося разом спільно вечеряти. Всією родиною збираємось на Великодні свята, на Різдво, свята Миколая, Івана Купала, Петра й Павла. А особливо незабутньо відзначаємо дні народження кожного з нас. До цього готуємося всі, щоб свято стало приємним імениннику і запам`яталося надовго. Даруємо книги, влаштовуємо музичні вітання. Знаємо уподобання кожного винуватця родинного торжества. І це з роками більше зближує нас.

А в дітей виховує почуття шани і поваги до традиційних українських цінностей, основою яких завжди була, є і залишається сім`я, за яку ти щодня молишся Богові, щоб він оберігав і благословив її, сказала Марія Коваль і додала: – Матусям, які мають, як і я, талановитих дітей, порекомендую наступне: талановитій творчій дитині потрібен талановитий педагог.

Це важлива і необхідна умова розвитку таланту. Пам’ятайте, що від народження всі діти здібні, лише треба уміти віднайти, розпізнати їх дар небесний якнайшвидше, щоб іскра Божа, дана вашій дитині, засяяла яскравим світлом. Робіть це наполегливо, натхненно, з любов’ю, добротою та великим терпінням. Усе на світі починається з любові!

Головне – зростіть, батьки, своїх талановитих дітей небайдужими до цього світу!

Леся ДУТЧАК «Народна Воля».