A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Ланчинська громада
Івано-Франківська область, Надвірнянський район

Орнітологічний турнір "Їх стихія - політ"

Дата: 26.03.2019 14:40
Кількість переглядів: 167

 Як не дивно, але птахи завжди слідують певним графіком перельоту. І кожна з них прилітає у відведений їй час. Крім того, пернаті друзі повертаються на те місце, яке було покинуто ними восени. Зазвичай, вони займають старі гнізда. Якщо ж житло було зруйновано, старанні прибульці знову облаштовують його і готуються до виведення потомства.








    


   Наталія Яремин, завідуюча Ланчинською бібліотекою для дітей долучилася до проведення в Ланчинській гімназії орнітологічного турніру для учнів 7-х класів "Їхня стихія-політ", який підготувала вчитель біології Любов Іванюк.
 


В турнірі були задіяні три команди "Лелеки", "Юні орли" і "Мудрий ворон" для яких були організовані конкурси "Казковий птах", "Географічний", "Панорама" та "Літературний". Впевнено, з бажанням і цікавістю діти відповідали на запитання конкурсу, команди представляли власні мультимедійні презентації, виконували складні завдання в яких проявили кмітливість та ерудованість.

Учні розповідали про свої спостереження за життям птахів, енергійно, наввипередки відповідали на запитання вікторини "У пташиному царстві". Здобуті перемоги за чудові роботи дітей разом з батьками - виготовлені шпаківні вже чекають на пернатих господарів у новій оселі.

     

Наталія Яремин презентувала книжкову викладку літератури "Птахи - наші друзі". Птахи - це такі створіння, які завжди надихали людину на поезію, художнє мислення, високі почуття любові зазначила у своєму виступі завідувач бібліотекою для дітей. Прочитала вірш односельчанки Надії Кметюк "Мамочко, я понесу у рай твою сльозу" присвячений Героям Небесної сотні, що символізує благословенного птаха, який летить до Господа, несучи на крилах смуток і переживання за рідними, стривожив душі всіх присутніх. У поезії образ птаха постає не тільки символом рідного краю, а й символом героїв.

     Мамочко, я понесу у рай твою слоьозу...

 

Благословенний Птах летить у небі...

Оплаканий в моїх сумних віршах...

Журавлик...  Чи Лелека... Може Ледідь...

Летить-летить до Господа Душа...

 

Кружляє птах журливо, так тривожно...

"Ну, як мені без Рідної Землі?...

Дозволь мені. Татусю...Рідний! Можна?!

Я понесу Твій смуток на крилі..."

 

Кружляє так журливо. так тривожно... 

На Сході видно й чути вже грозу!...

"Дозволь мені, Матусю...Рідна! Можна?

Я понесу твій смуток на крилі..."

 

!Кружляє так зворушливо-журливо...

І чути в Небесах:"Я ВАС Люблю!

Не плач, сестричко...Рідна! будь щаслива!

Я зіроньку Тобі колись колись пришлю...

 

....Кружляє... І кружляє так тривожно...

стоїть в садах засмучена весна...

Не плачте, тату, мамочко... А можна?...

Я прилітатиму до вас завжди у снах!..."

 

...Благословенний птах летить у небі...


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь