КОЛИ ЩЕ ЗВІРІ ГОВОРИЛИ

Іван Якович Франка,він йшов до людей зі своїм словом усвідомлюючи місію пророка, якому відкрилася висока істина, і що цю істину він
повинен донести до якнайширшого кола
людей. І коли українські громади,затамувавши подих, вслухаються в тихо мовлені Франком поетичні рядки, мимоволі відчували, що в думках, мріях, стражданнях біблійного Мойсея, живе дух творця, голос пророка - самого Івана Франка, який є українцем без власного Дому - національної держави, своїй Україні він заповідає:
Ти мій рід, ти дитина моя,
Ти вся честь моя й слава,
В тобі дух мій, будуще моє,
І краса, і держава.
Але особливу сторінку його творчості складають твори для дітей, про які сам поет писав: Оті простенькі сільські байки, як дрібні тонкі корінчики, вкорінюють у дитячі душі любов до рідного слова, йогокраси, простоти, чарівної милозвучності.
До 170-річчя від дня народження Івана
Франка (27.08.1856) в Добротівській бібліотеці 4 серпня пройшов масовий захід
«Коли ще звірі говорили»,а також оформлена книжкова виставка «Казковий вернісаж».
Діти із задоволенням перевтілювалися на казкових героїв, а також слухали казки про звірів. Всі казки про звірів письменник обєднав у збірку під назвою «Коли ще звірі говорили». Всі казки стали для дітей повчальними: як потрібно дружити, як зло
подолати, як хитрих провчити, як любити
чуйних і добрих людей

